теплопостачання: реалії сьогодення
Створення конкурентного ринку теплопостачання в Бахмуті: можливості та перешкоди
В Бахмуті тепломережі знаходяться у комунальній власності міста, а теплову енергію в наші квартири поставляє підприємство-монополіст. В Європі існують інші моделі теплопостачання, які саме, яким чином виграє кінцевий покупець і чи готові в Бахмуті до реформування системи теплопостачання дізнавались наші кореспонденти.
Теплосистема в Україні залишилась від радянських часів
За інформацією аналітика ГО "Український центр європейської політики" Дмитра Науменка, Україні у спадок з радянських часів залишилась розгалужена система міського централізованого теплопостачання, яка нині через хронічний брак інвестицій перебуває у вкрай незадовільному стані (фізичний знос на рівні 75-80%). Брак фінансування у оновлення системи централізованого теплопостачання, в першу чергу, викликаний тим, що воно переважно знаходиться у комунальній власності, тобто у власності місцевих громад, а отже є заручником популізму місцевих чиновників, які роками утримували штучно низькі тарифи на опалення, «заграючи» з виборцями і витрачаючи зібрані після сплати тарифів кошти у вкрай непрозорий спосіб. До 2007 року саме Бахмутська міська рада встановлювала тарифи на опалення у місті. Часи керівництва тепломережею Михайлом Флером пам'ятають добре: «Я живу по вулиці Ювілейній і в нашому дворі досі розбитий асфальт – там були хронічно аварійні труби тепломережі. Кожного року по декілька разів їх ремонтували. Але без опалення все одно наші будинки залишалися кожного опалювального сезону на декілька днів. Концесіонери ситуацію виправили у перший же рік. Але за часів Флера я навіть не знав, скільки коштує опалення. А зараз добре знаю, бо це найголовніша витрата для моєї родини у осінньо-зимовий період», - розповідає Володимир, мешканець Ювілейної,75.
заступник директора "Бахмут-Енергія" Сергій Логвинов: "Плани по модернізації концесіонери виконують, але прибутку не отримали ще взагалі".
В ТОВ «Бахмут-Енергія» заявляють, що знаходяться на межі банкрутства
Ще у 2007 міська рада передала тепломережу у концесію литовській компанії «E energija» строком на 40 років. Минуло вже десять років. За цей час для отримувача тепла багато змінилося: зросла якість послуг у цій сфері, але ж виріс і тариф. При цьому, за словами заступника директора «Бахмут-Енергії» з фінансових питань Сергія Логвинова, підприємство де-факто знаходиться у стані банкрутства, де-юре – працюють, бо ж альтернативи не має. Чому ж склалася така ситуація?
За словами Сергія Логвинова, з першого року концесіонери почали модернізувати та оптимізувати систему теплопостачання у Бахмуті на всіх етапах. Сьогодні в місті працює 38 котельних, всі вони зазнали змін, 19 з них повністю автоматизовані.
«Ми модернізували й оновили всі котельні міста, намагались при мінімальних затратах добитися максимального ефекту. А ось чотири котельні взагалі європейського рівня. Вони не просто повністю автоматизовані, а взагалі нічим не відрізняються від котельних у Німеччині, чи Литві, а може й кращі. До такого ж рівня плануємо з часом підвести всі котельні Бахмуту» – каже Сергій Логвинов.
За словами Сергія Логвинова, з першого року концесіонери почали модернізувати та оптимізувати систему теплопостачання у Бахмуті на всіх етапах. Сьогодні в місті працює 38 котельних, всі вони зазнали змін, 19 з них повністю автоматизовані.
«Ми модернізували й оновили всі котельні міста, намагались при мінімальних затратах добитися максимального ефекту. А ось чотири котельні взагалі європейського рівня. Вони не просто повністю автоматизовані, а взагалі нічим не відрізняються від котельних у Німеччині, чи Литві, а може й кращі. До такого ж рівня плануємо з часом підвести всі котельні Бахмуту» – каже Сергій Логвинов.
 |  |  |
За десять років ТОВ «Бахмут-Енергія» замінила в місті 10 кілометрів аварійних теплових мереж на сучасні, високоякісні труби. Та залишилось ще 60 кілометрів.
«Ті плани по ремонту та модернізації, що ставилися концесіонерами десять років тому, сьогодні виконані практично повністю. Але ж з економічної точки зору ТОВ «Бахмут-Енергія» не отримала прибутку взагалі. І через який час ми зможемо заробляти на теплопостачанні в Бахмуті – зараз навіть спрогнозувати неможливо», - додає Сергій Логвинов.
«Ті плани по ремонту та модернізації, що ставилися концесіонерами десять років тому, сьогодні виконані практично повністю. Але ж з економічної точки зору ТОВ «Бахмут-Енергія» не отримала прибутку взагалі. І через який час ми зможемо заробляти на теплопостачанні в Бахмуті – зараз навіть спрогнозувати неможливо», - додає Сергій Логвинов.
Вже рік в Бахмуте працює котельна на альтернативному паливі: пелетах.
Минулого року в Бахмуті з'явилася перша котельня на альтернативному паливі – пелетах.
Її збудували задля опалення гуртожитку Горлівського інституту іноземних мов. Котельня також знаходиться у власності ТОВ «Бахмут-Енергії», та у перший же рік дала 10% економії у порівнянні з іншими. І це не зважаючи на витрати щодо придбання, транспортування та зберігання пелетів.
“
Опалення в нашому гуртожитку у цьому році було дуже хорошим. Тепло, гарно. Ніякої різниці між газом та пелетами ми не відчули, та й по оплаті в нас є переваги.
Влітку до котельні на пелетах планують підвести ще й школу. ТОВ «Бахмут-Енергія» має ще два проекти на будівництво подібних котельних, які з 2016 року чекають фінансування від облради. Керівництво підприємства каже, що якщо і цього року не отримають грошей з бюджету, будуватимуть за рахунок інвестицій, адже економія очевидна.
З тарифами на опалення в Бахмуті погоджуються далеко не всі містяни
Не дивлячись на те, що ТОВ «Бахмут-Енергія» підняла якість опалення, містяни жадають встановлювати індивідуальне опалення, бо оговтатись від нового тарифу й досі не в змозі.
З жовтня 2017 року тарифи на опалення знову ж таки встановлює міська рада. Містяни навіть створили петицію про дозвіл індивідуального опалення. Ініціативу не підтримали - у міськраді посилаються на договір з концесіонерами та кажуть, що індивідуальне опалення остаточно вб'є ТОВ «Бахмут-Енергію».
З 2018 року тариф на опалення в Бахмуті виріс на 16%. Ось що про це говорить заступник директор ТОВ «Бахмут-Енергія» Сергій Логвінов:
З жовтня 2017 року тарифи на опалення знову ж таки встановлює міська рада. Містяни навіть створили петицію про дозвіл індивідуального опалення. Ініціативу не підтримали - у міськраді посилаються на договір з концесіонерами та кажуть, що індивідуальне опалення остаточно вб'є ТОВ «Бахмут-Енергію».
З 2018 року тариф на опалення в Бахмуті виріс на 16%. Ось що про це говорить заступник директор ТОВ «Бахмут-Енергія» Сергій Логвінов:
“
Для нас вийти на нуль – це вже гарний результат. Такий тариф не дасть навіть прибутку. Це тільки щоб вижити. Борг населення за опалення сьогодні становить 50 мільйонів гривень. Заборгували нам – заборгували й ми, поки невідомо, з якими показниками залишимось на кінець року.
Міськрада підтримує позицію ТОВ «Бахмут-Енергія». Марина Юхно, начальник відділу економічного розвитку Бахмутської міськради, каже, що перевірка тарифу показала цілковиту його адекватність:
«Є конкретна методика, узгоджена постановою Кабміну України, згідно з цим ми ретельно перевіряємо запропонований тариф. Якби він був збільшений за потреби підприємства, ми б це виявили та не узгодили такий тариф».
«Є конкретна методика, узгоджена постановою Кабміну України, згідно з цим ми ретельно перевіряємо запропонований тариф. Якби він був збільшений за потреби підприємства, ми б це виявили та не узгодили такий тариф».
А ось Наталя Давиденко, викладач фізики Бахмутського індустріального технікуму, вважає, що ТОВ «Бахмут-Енергії» невірно розраховує тариф. Власні думки жінка підкріплює математичними розрахунками та листами з НКРЕКП.
“
У тарифі на тепло приблизно від 10% до 20% становить електроенергія. Тобто, при збільшенні її вартості, загальний тариф на опалення також повинен був перераховуватись пропорційно. Але ціна однієї Гкал тепла зросла на повне збільшення ціни електроенергії. По моїх розрахунках 1Гкал тепла має коштувати 1303,56 грн. Свої розрахунки я надсилала до НКРЕКП, де вони підтвердились. Про що, в свою чергу, повідомила й ТОВ «Бахмут-Енергію». За тепло я плачу по своєму тарифу, який перерахувала згідно з методикою, про яку кажу.
При цьому жінка згадує, що керівництво ТОВ «Бахмут-Енергія» пропонувало зробити перерахунок лише в її квартирі. Наталя не погодилась, бо вважає, що треба перераховувати усьому дому. Зараз жінка має заборгованість за опалення, але погашати борг не має наміру. Так як вважає, що керівництво ТОВ «Бахмут-Енергія» до суду звертатись не буде.
Тарифи на опалення, затверджені виконкомом Бахмутської міськради на 2017-2018 роки.
Проблеми з теплопостачанням можуть бути й в конкретних будинках
Отже, Бахмут загалом задоволений якістю опалення, але, звичайно, є й винятки. Мешканці будинку №25 по вулиці Незалежності у цьому році практично мерзли у своїх квартирах:
«Дуже холодно. Знайомі з інших районів відкривали хвіртки взимку, а ми вдома одягнені ходили та під двома ковдрами спали», - каже Данило, мешканець Незалежності, 25.
А ось Валентина, член правління ОСББ Незалежності, 25 зазначає, що проблема їх будинку полягає, скоріш за все, у старих мережах, які давно треба замінити:
«Дуже холодно. Знайомі з інших районів відкривали хвіртки взимку, а ми вдома одягнені ходили та під двома ковдрами спали», - каже Данило, мешканець Незалежності, 25.
А ось Валентина, член правління ОСББ Незалежності, 25 зазначає, що проблема їх будинку полягає, скоріш за все, у старих мережах, які давно треба замінити:
“
Наше ОСББ існує всього рік, 34 роки до цього в будинку майже нічого не робилося. Звичайно, внутрішньодомові комунікації потребують заміни, ремонту. Влітку вже будемо міняти труби у підвалі, а потім порадимось із мешканцями, щоб міняти стояки і в квартирах. Тоді вже буде зрозуміло, чому в нас холодно: чи це «внутрянка», чи проблеми тепломережі
Чи можлива конкуренція на ринку теплопостачання?
Підсумовуючи вищесказане, можна сказати, що опалення в Бахмуті виборює якість протягом останніх 10 років. При досить високих тарифах для кінцевого споживача, виробник енергії заявляє про нульову економічну вигоду. Ринок монополізований. Як в бахмутчан, так і в «Бахмут-Енергія» немає жодної альтернативи.
Така ситуація склалася насамперед через існуючу модель теплопостачання в Україні. Виробництво тепла (генеруючі потужності), система транспортування (магістральні теплотраси) та постачання кінцевому споживачеві (розподільчі теплотраси) знаходяться в одних руках - у комунальній власності. Це монопольний ринок. Але ж у країнах Євросоюзу давно й успішно існують інші моделі теплопостачання.
За інформацією ГО "Український центр європейської політики" на сьогодні в країнах ЄС переважно існують дві моделі ринку централізованого теплопостачання (ЦТ):
Така ситуація склалася насамперед через існуючу модель теплопостачання в Україні. Виробництво тепла (генеруючі потужності), система транспортування (магістральні теплотраси) та постачання кінцевому споживачеві (розподільчі теплотраси) знаходяться в одних руках - у комунальній власності. Це монопольний ринок. Але ж у країнах Євросоюзу давно й успішно існують інші моделі теплопостачання.
За інформацією ГО "Український центр європейської політики" на сьогодні в країнах ЄС переважно існують дві моделі ринку централізованого теплопостачання (ЦТ):
1. Модель «єдиного покупця»
Сегмент виробництва тепла є відкритим для конкуренції, на ньому можуть працювати як комунальні, так і приватні компанії, системи ж транспортування і розподілення знаходяться в руках однієї (як правило, комунальної) компанії – оператора мережі – яка відповідальна за продаж тепла кінцевому споживачеві. Оператор мережі купує теплову енергію (ТЕ) у всіх виробників і продає її споживачам одного типу на рівних умовах та за однаковими цінами, при цьому оператор мереж повинен надавати доступ стороннім виробникам до мережі на рівних умовах. Ця модель є найбільш розповсюдженою в системах центрального теплопостачання (ЦТ) країн Європи.
Сегмент виробництва тепла є відкритим для конкуренції, на ньому можуть працювати як комунальні, так і приватні компанії, системи ж транспортування і розподілення знаходяться в руках однієї (як правило, комунальної) компанії – оператора мережі – яка відповідальна за продаж тепла кінцевому споживачеві. Оператор мережі купує теплову енергію (ТЕ) у всіх виробників і продає її споживачам одного типу на рівних умовах та за однаковими цінами, при цьому оператор мереж повинен надавати доступ стороннім виробникам до мережі на рівних умовах. Ця модель є найбільш розповсюдженою в системах центрального теплопостачання (ЦТ) країн Європи.
2. Модель «відкритих тепломереж»:
За цієї моделі виробник має гарантований доступ до мережі, за умови, що він напряму продає ТЕ своїм власним клієнтам в обсязі необхідного споживання. Ця модель забезпечує найбільш відкрий доступ до тепломережі, як для виробників, так і для споживачів, але водночас вимагає найбільшого ступеню розділення (анбандлінгу) на ринку і тому сьогодні застосовується лише у вигляді кількох пілотних проектів у Фінляндії та Польщі.
За цієї моделі виробник має гарантований доступ до мережі, за умови, що він напряму продає ТЕ своїм власним клієнтам в обсязі необхідного споживання. Ця модель забезпечує найбільш відкрий доступ до тепломережі, як для виробників, так і для споживачів, але водночас вимагає найбільшого ступеню розділення (анбандлінгу) на ринку і тому сьогодні застосовується лише у вигляді кількох пілотних проектів у Фінляндії та Польщі.
Базові моделі ринку централізованого теплопостачання в ЄС
Моделі ціноутворення на ринку ЦТ також різняться, в залежності від специфіки ринку:
Ціни встановлюються на повністю конкурентному ринку
держава (у особі спеціального уповноваженого органу) здійснює лише загальний нагляд над дотриманням норм конкурентного права, що не дає змогу домінуючим постачальникам встановлювати завищені (монопольні) ціни на ТЕ (Швеція, Фінляндія, Данія, Німеччина, Австрія, Бельгія, Франція, Великобританія)
Для ЦТ встановлюються спеціальні ціни
з метою стимулювання розвитку ЦТ у порівнянні з іншими схемами теплопостачання, наприклад електроопалення (Норвегія) чи індивідуальне опалення на природному газі (Нідерланди)
Встановлюється максимальний розмір тарифу
незалежним національним регулятором для кожної компанії згідно встановленої методології встановлюється максимальний розмір тарифу, при цьому компанія може відступити від встановленого тарифу в сторону його зниження (Естонія, Латвія, Литва, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Болгарія, Македонія)
Тарифи визначаються згідно встановленої методології
тарифи визначаються згідно встановленої методології та затверджуються національним регулятором, але при цьому теплопостачальна компанія не може відійти від встановленого їй тарифу (Росія, Білорусь, Румунія, Україна)
У Європі надають перевагу альтернативним джерелам теплоенергії
Переважна більшість досліджених країн ЄС запровадили прозорий механізм приєднання незалежних виробників до тепломереж, і створили недискримінаційні правила для цього. Це особливо важливо у випадку, коли власник мережі має свої власні генеруючі потужності і може де-факто блокувати доступ до мережі для сторонніх виробників. Однією з ключових передумов забезпечення такого недискримінаційного доступу є забезпечення відділення (або анбандлінгу) діяльності з виробництва, постачання та розподілення. Конкретніше, на ринку ЦТ основною метою анбандлінгу є відокремлення діяльності з виробництва (генерації) ТЕ від транспортування та постачання, що, як очікується, буде сприяти полегшенню доступу незалежних виробників ТЕ до існуючих тепломереж і, як наслідок, появі здорової конкуренції між виробниками ТЕ.
Безпосередньо принцип доступу «третьої сторони» до теплових мереж для компаній, які не пов'язані з компанією-оператором таких мереж, за умови застосування моделі «єдиного покупця» також може бути реалізований по різному:
Безпосередньо принцип доступу «третьої сторони» до теплових мереж для компаній, які не пов'язані з компанією-оператором таких мереж, за умови застосування моделі «єдиного покупця» також може бути реалізований по різному:
1
Варіант 1:
Доступ на договірних (узгоджених) умовах або нерегульований доступ
2
Варіант 2:
Доступ на попередньо визначених (узгоджених) умовах або частково регульований доступ
3
Варіант 3:
Повністю регульований доступ
Чи готова ТОВ «Бахмут-Енергія» до конкуренції на ринку?
Заступник директора ТОВ «Бахмут-Енергія» Сергій Логвинов каже, що в нас сьогодні вже робляться кроки до анбандлінгу. Так, в Бахмуті, вже зараз тариф розділений на три складові: за виробництво, транспортування та постачання. Тому, якби в місті з'явилось підприємство з альтернативного постачання теплової енергії, та їхня ціна була б нижча за державний газ, ТОВ «Бахмут-Енергія» не вагаючись заключило б з ними договір на придбання теплової енергії.
На сьогодні до міської ради за ліцензією на такий вид діяльності не звернувся жоден підприємець. Бо природний газ є основним видом палива в системі комунального теплопостачання. Ціна газу для виробництва теплоенергії для населення була субсидована (занижена), що робило проекти виробників ТЕ з інших (альтернативних газу) видів палива економічно невигідними. Нещодавно, в рамках реформи ринку природного газу, цінове субсидування було ліквідоване, однак ціни на газ для сектору постачання ТЕ для потреб населення досі регулюються державою, а не ринком, що надалі становить певний ризик для інвесторів в альтернативні види генерації ТЕ.
На сьогодні до міської ради за ліцензією на такий вид діяльності не звернувся жоден підприємець. Бо природний газ є основним видом палива в системі комунального теплопостачання. Ціна газу для виробництва теплоенергії для населення була субсидована (занижена), що робило проекти виробників ТЕ з інших (альтернативних газу) видів палива економічно невигідними. Нещодавно, в рамках реформи ринку природного газу, цінове субсидування було ліквідоване, однак ціни на газ для сектору постачання ТЕ для потреб населення досі регулюються державою, а не ринком, що надалі становить певний ризик для інвесторів в альтернативні види генерації ТЕ.
Литовська модель ринку «єдиного покупця» - приклад для України
Є в Сергія Логвинова й гарний приклад формування тарифу за теплопостачання. У країні бахмутських концесіонерів Литві його розраховують так: підприємство теплопостачання надає фінансовий звіт Регулятору за минулий опалювальний сезон, та згідно з даними, тариф або збільшується, або ж зменшується:
«Якщо зима була тепла, то теплопостачальники залишаються з прибутком, тоді тариф для споживача зменшують. Якщо ж наступна зима буде дуже холодною, та підприємство вийде на кінець із боргом, його просто перерахують та заложать у тариф на наступний рік. Тому й з одного боку, компанія то з прибутком то зі збитком, але їх це не хвилює, бо вони впевнені в майбутньому», - розповідає Сергій Логвинов.
Литовська модель ринку теплопостачання є однією з різновидів моделі «єдиного покупця», за якої державою регулюється лише максимальна ціна ТЕ для кінцевого споживача, і яка може слугувати гарною ілюстрацією процесу переходу від монопольного ринку, на якому тарифи встановлюються адміністративним шляхом до ринку, на якому конкурують різні виробники ТЕ.
«Якщо зима була тепла, то теплопостачальники залишаються з прибутком, тоді тариф для споживача зменшують. Якщо ж наступна зима буде дуже холодною, та підприємство вийде на кінець із боргом, його просто перерахують та заложать у тариф на наступний рік. Тому й з одного боку, компанія то з прибутком то зі збитком, але їх це не хвилює, бо вони впевнені в майбутньому», - розповідає Сергій Логвинов.
Литовська модель ринку теплопостачання є однією з різновидів моделі «єдиного покупця», за якої державою регулюється лише максимальна ціна ТЕ для кінцевого споживача, і яка може слугувати гарною ілюстрацією процесу переходу від монопольного ринку, на якому тарифи встановлюються адміністративним шляхом до ринку, на якому конкурують різні виробники ТЕ.
Чи є законодавчі перспективи для розвитку ринку теплопостачання?
Аналізуючи моделі ціноутворення і доступу до мереж стає зрозуміло, що конкурентний ринок має дати кінцевому споживачу можливість отримати якіснішу послугу за нижчою ціною. Але ж чи створені для цього законодавчі засади?
Завдяки реформі сектору теплопостачання та Концепції реалізації державної політики у сфері теплопостачання від 18 серпня 2017 року була запропонована ще одна важлива новація на ринку теплопостачання України. Для виробників ТЕ, які використовують альтернативні (природному газу) види палива, після прийняття Закону України «Про теплопостачання щодо стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії», органи місцевого самоврядування будуть зобов'язані встановлювати тарифи для таких виробників на рівні не меншому, ніж 90% від діючого тарифу на тепло з газу для бюджетних установ та населення. Це має надати певну «страховку» для приватних інвесторів з точки зору тарифного регулювання, і надати гарантії певного рівня окупності проектів.
Але монополія з радянських часів, яка залишила центральне теплопостачання у комунальній та державній власності поєднує в собі сегменти виробництва, транспортування і постачання тепла. Анбандлінг існує тільки на папері розгалуження тарифу, а в дійсності тарифи встановлюються повністю регуляторним шляхом – НКРЕКП та місцевою владою.
В результаті, до останнього часу «альтернативні» виробники ТЕ, головним чином, з'являлися в сегменті теплозабезпечення бюджетних або промислових споживачів, причому у формі індивідуальних котелень, що означало їх від'єднання від мережі ЦТ, що ще більше погіршувало стан системи ЦТ в цілому. Приклад функціонування незалежних виробників в тій самій системі централізованого опалення, паралельно з іншими виробниками, в Бахмуті є, й дость невтішні. Компанія «Пульсар-інвест» побудувала в місті декілька котельних, але швидко збанкрутувала, і їхні клієнти також перешли до монополіста – ТОВ «Бахмут-Енергія».
Наступними кроками для створення повноцінної конкуренції на ринку ЦТ має стати запровадження нової моделі ринку «єдиного покупця», яка діє у більшості країн Європи та вирішити проблему із блокування підключення незалежних виробників ТЕ (особливо тих, які використовують альтернативні види палива) до тепломереж. Також важливим допоміжним кроком має стати прийняття законопроекту №2529а, який має спростити процедуру землевідведення для будівництва об'єктів з виробництва теплової та/або електричної енергії з використанням відновлюваних джерел енергії та/або біологічних видів палива, але вже третій рік поспіль перебуває на розгляді у Верховній Раді.
Завдяки реформі сектору теплопостачання та Концепції реалізації державної політики у сфері теплопостачання від 18 серпня 2017 року була запропонована ще одна важлива новація на ринку теплопостачання України. Для виробників ТЕ, які використовують альтернативні (природному газу) види палива, після прийняття Закону України «Про теплопостачання щодо стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії», органи місцевого самоврядування будуть зобов'язані встановлювати тарифи для таких виробників на рівні не меншому, ніж 90% від діючого тарифу на тепло з газу для бюджетних установ та населення. Це має надати певну «страховку» для приватних інвесторів з точки зору тарифного регулювання, і надати гарантії певного рівня окупності проектів.
Але монополія з радянських часів, яка залишила центральне теплопостачання у комунальній та державній власності поєднує в собі сегменти виробництва, транспортування і постачання тепла. Анбандлінг існує тільки на папері розгалуження тарифу, а в дійсності тарифи встановлюються повністю регуляторним шляхом – НКРЕКП та місцевою владою.
В результаті, до останнього часу «альтернативні» виробники ТЕ, головним чином, з'являлися в сегменті теплозабезпечення бюджетних або промислових споживачів, причому у формі індивідуальних котелень, що означало їх від'єднання від мережі ЦТ, що ще більше погіршувало стан системи ЦТ в цілому. Приклад функціонування незалежних виробників в тій самій системі централізованого опалення, паралельно з іншими виробниками, в Бахмуті є, й дость невтішні. Компанія «Пульсар-інвест» побудувала в місті декілька котельних, але швидко збанкрутувала, і їхні клієнти також перешли до монополіста – ТОВ «Бахмут-Енергія».
Наступними кроками для створення повноцінної конкуренції на ринку ЦТ має стати запровадження нової моделі ринку «єдиного покупця», яка діє у більшості країн Європи та вирішити проблему із блокування підключення незалежних виробників ТЕ (особливо тих, які використовують альтернативні види палива) до тепломереж. Також важливим допоміжним кроком має стати прийняття законопроекту №2529а, який має спростити процедуру землевідведення для будівництва об'єктів з виробництва теплової та/або електричної енергії з використанням відновлюваних джерел енергії та/або біологічних видів палива, але вже третій рік поспіль перебуває на розгляді у Верховній Раді.
